ELBAŞILIQ

is. tar. Elbaşının işi, vəzifəsi; başçılıq, rəhbərlik. [İldırım:] Ən baş bir qanun vardır ki, o da hər kəsin başqaya zərərsiz azad istəyidir.
“Ellik” işlər üçün isə el özü sıra ilə elbaşılıq edir. C.Cabbarlı.

ELBAŞI
ELBƏYİ

Значение слова в других словарях

воскреса́ть говорли́вость на что́ петроле́йщик подкро́йка подостла́ть родови́тый аванпо́ст вломи́ть обду́ть палеозо́й подка́рмливание расшиби́ть су хорео́граф четырнадцатиле́тний я chain-smoke horse-litter ladylike record-changer weeder избыток пантеон тунг