КЪУТАРМИШУН

гл., ни вуж-вуч; -да, -на; -из, -зава; -ин, -а, -рай, -мир; кьутармиш авун, кьутармиш тавун, кьутармиш тахвун, кьутармиш хъийимир са гьихьтин ятӀани хата-баладикай хкудун. - Гена чухсагъул, Камалани Вадима кьутармншна, тахьайтӀа низ чидай чи буругъ гьиниз акъатнавайтӀа. Б. Гь. Вили вилер Ада буругъ къутармишун лазим я. Б. Гь. Вили вилер. Я адалат саймишзамач, я гьуьрмет, Гьуьрмет кьазва мидяйри чеб; саймишун. РикӀел хуьзвач хаинри чеб асмишун, Гуя кьведа къутармишиз мад ришвет. X. X. «Чи чилив гва дегьзамандин рехивал».

* кьутармиш хьун гл., вуж-вуч хата-баладикай хкатун. Беглерин тухумдикай са свас, ЧӀар патаз катна, кьутармиш хьана. Урус кьушундин генерал-майор Даниял-Султан гьа катна кьутармиш хьайи сусан хцин хва я. И. Гь. ЦӀахуррин гьиса.

КЪУТ:
КЪУЧИ

Значение слова в других словарях