ÇAPMAQ

ÇAPMAQ I f. Səyirtmək, bərk sürmək. Tapdıqgil də onun arxasınca dördnala çapdılar (İ.Şıxlı).

ÇAPMAQ II f. Kəsmək. Mən bədbəxt öz ayağıma balta çapdım (H.Nəzərli).

ÇAPMAQ III f. Talan etmək, qarət etmək. Koxanı gör, kəndi çap (Ata. sözü).

ÇAP
ÇARPAZ

Digər lüğətlərdə

дыма́рь нагу́ливаться отпола́скивать оттеня́ться переуступи́ть сле́по бобро́вый вступа́ться дампи́рование предупреди́тельно рези́на саксофо́н технизи́ровать фотоархи́в козлы недокунь gazehound Grand Rapids hidden shoreman slurp ventil непредвиденный развьючить эндодерма