DILĞIRLIQ

сущ. рах. 1. чӀарар авахьнавай, чӀар фенвай гьайвандин гьал (везият); хъутурвал; 2. пер. бушвал, аваравал; кьецӀилвал, виже текъвервал.
DILĞIRLAMAQ
DIMIQ

Digər lüğətlərdə

в мину́ту заса́хариваться невы́годно отрухля́веться пи́льный пина́нга попра́вочка приклёпываться сироти́нушка ультрареволюцио́нность эсте́тство еклисиарх пряду -ior heat-triggered peccadillo prescient sciamachy singularize two-star акрополь нигде носоглотка священный тревожиться