DİBÇƏK

is. İçinə torpaq tökülərək gül, kol və başqa bitkilər əkilən qab. Gül dibçəyi. Saxsı dibçək.
– Əhməd durub o biri otağa keçdi, hər əlində bir dibçək qayıtdı… S.Rəhimov.
Divarlar şəkillərlə bəzənmiş, pəncərələrə gül dibçəkləri düzülmüşdü. Ə.Sadıq.

DİBCİK
DİBÇƏKVARİ

Значение слова в других словарях

в пол-оборо́та взметённый воздуходу́в возноси́ться захвата́ть лати́няне подточи́ть прищёлкиваться хули́ть же́нская рифма ме́нее всего наби́ть карман подко́рка прогиба́ться промтова́рный шелпяк diagnoses gastful rear болтунья грибной декоратор кататься малознакомый отряхивать