ODUNLUQ

sif.
1. Odun üçün yarayan, odun kimi kəsmək üçün ayrılmış. Odunluq ağac.
2. Odun saxlanılan yer, odun anbarı. Doğranmış odunu odunluğa yığmaq.
ODUNLAŞMAQ
OF

Digər lüğətlərdə

выпра́стывать гериатри́ческий нетро́нутость семеново́дство табуре́точка таволжа́нка топливо... утилитари́стка дожива́ть клиници́ст отреши́ться пасха́льный первонача́льно прилуня́ться предрассудок bear-garden convictism fenestrate narcissist Sebastian sofa bed thremmatology коротыш ощипывать присвист