İBADƏTKAR

is.sif. [ ər. ibadət və fars. …kar] İbadət edən, səcdə edən, səcdəedici.
[Ərən:] Mariqeri diz çökərək Sfinks heykəlinin üst səkisində oturan bir qızın ayaqlarını qucuyub ibadətkar bir vəziyyət almışdı. Çəmənzəminli.

İBADƏTXANA
İBARƏ

Значение слова в других словарях

вычита́ние гемати́т деприватизи́рованный измо́рщить малопродукти́вность наеда́ть некомме́рческий отъезжа́ть скверноху́льничать совокупля́ться ткань весно́ю наполиро́вывать писа́ть вензеля скли́зко шпа́рить бунт латунь суббота anymore bakery calcular dotation human relations звонить