GÜLGUN

f. 1) gül kimi, gülə bənzəyən, çiçəkvarı; 2) qızılgül rəngində olan, al; 3) rəngarəng; 4) Nizaminin «Xosrov və Şirin» poemasında Şirinin al rəngli atının adı.

GÜLGƏŞT
GÜLGUNCAMƏ
двуру́шнический для ви́ду консультати́вный недозре́лый обдерня́ться обнаготи́ться перемежа́ющийся правосу́дный ритмизо́ванный удиви́тельный франт выпуска́ть зажра́ться разме́р у́трешний brim over explement heart soda pop вытопить лиро-эпический отделка станковый течение убавляться