RÜKU

is. [ ər. ] din. Namazda əlləri dizlərə dayayıb əyilmə hərəkəti.
Qünut, rükum, bir də səcdəm səhv olsa; Neyləsəm, səhihdi namazım mənim. Aşıq Ələsgər.

RÜKN
RÜMUZ

Digər lüğətlərdə

апости́ль вы́колупаться группово́дство декаде́нтство переучи́ться подве́сок скала упроси́ть уясне́ние фоно́метр информи́роваться канниба́л лу́нник расстана́вливаться умори́ть bolting chemodynamics Chinese white smist thermotaxis wormy wrong'un передерживать удушать чертовски