URVA
сущ. мехьв (ттинидикай кӀвалакӀар кьадамаз ва я кӀвалакӀар акьалдамаз гъилел ва я кӀарцӀел алкӀун тавун патал вегьидай тӀимил гъуьр); iki evin urvasından bir fətir olar. Ata. sözü кьве кӀвалин мехьведикай пуд тӀунутӀ хкатда.
сущ. щепотки муки, подсыпаемой при раскатывании теста ◊ urva kimi ağarmaq бледнеть, побледнеть как полотно; urvaları bir undandır из одного теста (зам
Полностью »is. Xəmiri kündələyərkən və ya yayarkən ələ yapışmaması üçün onun üstünə səpilən az un. İki evin urvasından bir fətir olar
Полностью »