ГУМУКЬУН

гл., нив вуч; -да, -на; -из, -зава; -0 || -а, -ин, -рай, -мир; гумукь тавун, гумукъ тахвун, гумукь хъийимир авай гьалда, чкада дережада амукьун. Нагагь ваз гуз кӀан хьайитӀа несигьат, Гумукьич вав гьич шариат, я терикъат. Е. Э. Гьая авачир паб. Ирид йисахъ агакьдалди зун гьадан патав гумукьна. С. С. Жувакай ихтилат. Сана девлет алахьайтӀа кьилелай Ана крар адалатдив гумукьдач! И. Ш. Кьудар.

ГУМРАГЬДАКАЗ
ГУН

Digər lüğətlərdə

дилета́нтство завито́к не тру́дно подчини́ться этати́зм юнна́т благово́нный надставля́ться нала́дочный отве́тчица подья́чество федерали́стский со франзоля bondage brachycephalic hart's-tongue metabolism outfight regular sewage farm армия недоверие прозаик сойка