BİRÜZLÜ

прил.
1. односторонний. Birüzlü səth односторонняя поверхность
2. одинарный. Birüzlü itiləmə тех. одинарная заточка
BİRUNİ
BİRÜZLÜLÜK

Digər lüğətlərdə