ОТВАЛ

1. см. отвалить. 2. с.-х. куьтендин кьул (туруни ва макъуни атIай накьв алчудриз къерехдиз ярхардай пай). ♦ до отвала руфун дакIвадалди, туьтуьнихъ кьван ацIудалди (тIуьн).
ОТВАЖНЫЙ
ОТВАЛИВАТЬ

Digər lüğətlərdə

враждова́ть вы́торговать герма́нец герцоги́ня доку́чный прице́ливать сабу́ровый соро́жка шампу́р взопре́ть вообража́ла занава́живать нави́сший фантасти́чно apochromat appendage elecampane gutter hunger-striker infestation torbernite вивисекция популяризатор составляться существовать