İSTİQAMƏTVERİCİ
прил. 1. рехъ къалурдай; 2. пер. рехъ къалурдай, регьбер.
I прил. 1. направляющий (придающий движению определенное направление). İstiqamətverici qüvvə направляющая сила, istiqamətverici qurğular направляющие
Полностью »sif. 1. İstiqamət verən, yönəldici. İstiqamətverici qüvvə. 2. məc. Yol göstərən, istiqamət verən, rəhbər, təşkilatçı
Полностью »