УМУДЛУ

прил. умуд авай, умуд хас тир. Шофѐрдин паб гзаф умудлу яз хьфена. А. А. Лезгияр. Антоним: умудсуз.

* умудлу хьун гл., вуж са кар кьилиз акъатдайдахъ агъунин гьисс хьун. Умудлу я, гьабурни жеда, эгер пулдин такьатар, мумкинвал авай ва гьакӀни чпелай кар аслу тир ксар, гуьзчияр хьиз, паталай тамашиз акъваз тавуртӀа. ЛГ, 2004, 15. VӀӀ. Антоним: умудсуз хьун.

УМУД
УМУДЛУВАЛ

Digər lüğətlərdə

доизбра́ние зажурча́ть изморщи́нить натёс обездо́ленность сма́рываться спор фанати́чка фтори́роваться шаба́шить шевелю́ра наслажде́ние обстри́чься обша́ркиваться пчелофе́рма doolie eider pontil puerility selvagee suitability urn голеностопный иерархия покровитель