HARIN

прил. 1. хъсан хуьникди (къуллугъ авуникди) куьк хьанвай, къизмиш хьанвай; туьнт (мес. шив, бугъа); 2. пер. къудургъан, азгъун, гзаф лавгъа, вичиз-вич бегенмиш, ялакь (мес. дишегьли, ччин).
HARAYLAŞMAQ
HARINLAMAQ

Digər lüğətlərdə