ЕТИМ

(-ди, -да, -ар) 1. yetim; етим аял yetim uşaq; 2. məc. fağır, yazıq, zavallı, miskin; kimsəsiz, baxımsız; етим кьуьлуьник экечӀайла хар къвада. Ata. sözü növbə yetimə çatanda qaşığın dəstəsi sınar; 3. yetim, yetimçə (söyüş).
ЕТИМ
ЕТИМ-ЕСИР

Значение слова в других словарях

Лю́ба надева́ть наста́ть пипе́тка приба́вить сара́товка брыже́йка войсковой круг инкуна́була накукова́ть поднача́льный молния bestowal evict inefficacity music desk Phoenicia saint sea-arm steam-engine take-up безмоторный иды перспектива скисать