УМУДЛУ

прил. умуд авай, умуд хас тир. Шофѐрдин паб гзаф умудлу яз хьфена. А. А. Лезгияр. Антоним: умудсуз.

* умудлу хьун гл., вуж са кар кьилиз акъатдайдахъ агъунин гьисс хьун. Умудлу я, гьабурни жеда, эгер пулдин такьатар, мумкинвал авай ва гьакӀни чпелай кар аслу тир ксар, гуьзчияр хьиз, паталай тамашиз акъваз тавуртӀа. ЛГ, 2004, 15. VӀӀ. Антоним: умудсуз хьун.

УМУД
УМУДЛУВАЛ

Digər lüğətlərdə

вальцо́вочный вы́дохнуться мими́ческий мотора́лли обли́вщик притво́р разуха́бистость сто́йкий фаланги́ст хору́нжевый вино́вница гимнази́ческий мо́чься насторожи́ть переси́ниваться торга́шески запинка arena concordant cotinga favouritism formal вышучивать наркологический разоружить