кӀанчӀ

(-уни, -уна, -ар) -

1. пень, чурбан, кряж : кӀанчӀар акъудун - корчевать, выкорчёвывать пни; тум кӀанчӀ хьиз кьун - держать хвост торчком; ам кӀанчӀ хьиз акъвазнава - он стоит как пень (т. е. неподвижно, истуканом).

2. (перен.) оболтус.

кӀаникай
кӀанчӀаганар

Digər lüğətlərdə