ШАДУН

рах., гл., ни-куь вуж-вуч; -да, -на; -из, - зава; -а, -ин, -рай, -мир; шад авун, шад тавун, шад тахвун, шад хъийимир шад гьалдиз гъун. Гьар акурла, гуьгьуьл шаддай Булушкадин хуьлериз кьий. Ф. Садбур шадна, садбур пашман я, девран, гьей! Е. Э. Девран, гьей! Эй гуьзел цуьк, ирид цавун экв хъвайи, Шаднани на, зун хьиз, ата-бубаяр? Шаддани на, зун хьиз, къвери балаяр? А. Ал. Киснава рагар... Синонимар: къумбар авун, кӀубанарун, шадарун. Антонимар: пашманарун, сугъуларун, туькьуьларун.

ШАДСУЗДАКАЗ
ШАЗ

Digər lüğətlərdə

аспе́ктный бурла́чествовать засте́нчиво коря́га кучеря́вый перечи́тывать по-во́лчьи ромбови́дно семи́тский ста́ться умори́тельность ша́шечный антра́кт мото́рика неблагонаме́ренный ряжа aragonite auto- aversion congenerical connivent goal-post high-quality tractate пересняться