I (Basarkeçər, Oğuz) gödəkboylu. – Pasalağ Abbas bizim şoferdi (Basarkeçər) II (Qax) bacarıqsız
Полностью »сущ.; -ри, -ра гьамилар. Парталрикай лап тӀимил жезвайла, рута лугьудай набататдин пешер ишлемишда
Полностью »...чуьхуьн (парталар); мад чуьхуьн хъувун (парталар). 2. чуьхуьн (вири парталар).
Полностью »гардероб (1. парталар твадай шкаф. 2. клубдиз, театрдиз ва гъахьтин масанриз атайбрун парталар хуьдай чка. 3. са касдин вири парталар).
Полностью »разг. хъсан парталар алукIна чIагурун, дамахдин парталар алукIун, дамахриз тун.
Полностью »разг. парталар хтIундай чка (атайбрун парталар хтIунна эцигдай ва хуьдай чка).
Полностью »1. гьажетхана, регьятхана. 2. парталар алукIдай кIвал (театрда артистри чеб туькIуьрдай, парталар алукIдай кIвал).
Полностью »(Borçalı, Qazax, Tovuz) boran, çovğun. – Bursalax qalxdı, tez oluη, malı dama dolduruη (Borçalı); – Savax hava bursalax olajax (Qazax)
Полностью »sif. incapable ; sans talent, stupide ; empoté, -e ; borné, -e ; crainti//f, -ve
Полностью »прил. рах. 1. япарал залан, тӀимил биши; 2. рикӀел затӀ аламукь тийир, фикирар акахьай, вич-вичел алачир, бати, дикъетсуз; мукьуфсуз, япалух
Полностью »Bəzi dialektlərdə ağır eşidən adama karsala deyirlər. Kök kar sözüdür, farscadan gəlmədir. -sala hissəsinin sayaq sözü ilə bağlı olması barədə fikir s
Полностью »s. d.d. 1. (ağır eşidən) dull / hard of hearing; 2. (əfəl, kütbeyin) obtuse, stupid, muddle-headed, sheepish; (key) torpid; (utancaq, cəsarətsiz) diff
Полностью »прил. разг. 1. полуглухой, глуховатый. Özünü karsala göstərmək притворяться глуховатым 2. рассеянный, невнимательный
Полностью »...Xanlar, Şəmkir). – Bizim basalağımız böüxdü (Bərdə); – Burda altı basalax var (Xanlar); – Öz basalağına xəbər ver ki, hamı birdən köçək (Gəncə); – Ha
Полностью »sif. dan. 1. Qulağı ağır eşidən. 2. Key, huşsuz, duyğusuz; zehni kütləşmiş, korazehin
Полностью »(Qazax, Şəmkir) heyvanın budunun aşağı hissəsi. – Meytixan qoynun arsalasını qanğırdı qırdı (Qazax); – O arsalıyı gəti, bir tişimə çekim (Şəmkir)
Полностью »Qırğız dilində ətin sümükdən tez ayrılan hissəsi arsa adlanır. Arsala da buradandır. Sözün əsli arsı kimi olub və aş (yeməli yer) sözü ilə bağlıdır. (
Полностью »несов. 1. тIарамдиз алукIун, гуьрчегдиз алукIун, чIагай парталар алукIун, чIагай парталар алаз къекъуьн. 2. алукIун.
Полностью »парталдин; парталрин; платяной шкаф парталрин (парталар твадай) шкаф; платяная щѐтка парталдин (парталар михьдай) щѐтка.
Полностью »