GÜCSÜZ

прил. гужсуз (1. гуж авачир (квачир) ва я тӀимил гуж квай; къуватсуз); // сущ. гужсуз (къуватсуз) кас, гужсузди, къуватсузди; 2. къуватсуз, зайиф; мес. гар, ван).
GÜCÖTÜRÜCÜ
GÜCSÜZLÜK

Digər lüğətlərdə

воскреси́тель гонча́р осветли́тель шве́йник излени́ться инфа́ркт кронци́ркуль лупцева́ть мистра́ль омо́графы русто́вка удобовари́мость горсть cessionary confederacy disallowance disconcert naturality pillage pockety post factum recollected бездна преодолеть референт