СЕБ

араб, сущ.; -перар, -перри, -перра экъуьгъун(ар).

* себ \[себ-сив\] гун гл., ни низ экъуьгъун. Гагь себ гудай, фитне твадай кулакри. А. Ф. КьатӀ-кьатӀ авур зунжурар. Вун кӀантӀа йикь, кӀантӀа вуна тӀебиатдиз агьузар ая, себ-сив це. Адаз хабар авай затӀ туш. А. А. Пад хьайи рагъ. \[Зарлишан\]. Агатмир зав, алчах, за ви кьил кукӀварда ( ягъиз гьазур жеда ). Рагьметлу дидедиз себ гудай кафир. Квахь зи вилерикай! Н. И. Гьакимрин папар. - Вуч жеда кьван! - патав хтайлани сеперар гун давамарна ада. Агь, мердимазар! Ламран хва! Кепеюгъли! Инсан яни ам... Т. А. Мехъер куьтягь тахьанмаз.

СЕАНС
СЕБЕБ

Digər lüğətlərdə

бреху́нья грызу́ны пепелови́дный прока́тываться распла́каться шерстопряди́льщик ино... тра́ктовый Едем клецка недро тинтовый by-term cat o'mountain Christmassy floater gas sensor hiking noel smell out бандура диалектальный подпоить призадуматься тихо