СЛОМИТЬ
1. хун; кукIварун (мес. ттар, хел). 2. пер. хун; кукIварун (душмандин аксивал; къуватар); зайифрун, ажузрун. ♦ сломя голову къил-ттум гатаз, гзаф тади кваз.
сов. 1. sındırmaq, yıxmaq, dağıtmaq; 2. məc. qırmaq, öhdəsindən gəlmək, gücdən salmaq, zəif salmaq; сломить сопротивление врага düşmənin müqavimətini
Tam oxu »-ломлю, -ломишь; сломленный; -лен, -а, -о; сломив, (устар.), сломя; св. см. тж. сломя голову, сламывать, сламываться, сламывание, слом 1) что Сильно согнув, ударив и т.п., отделить, отломить какую-л.
Tam oxu »