ИМАМВАЛ

сущ.; -или, -иле; -илер, -илери, -илера имам тир къуллугъчивал. Яхул Абдурагьманан фикирдалди, имамвилиз Куркъукъал тӀвар алай дагъда хкяна. А. А. Имам Ярагъ Мегьамед. Сфи эфендиди Миграгърин жуьмя мискӀандин имамвиле ва хуьруьн къазивиле кӀвалахна. Къ. Акимов. СфиЭфенди.... 1877 - йисуз Гьасаназ имамвал теклифиз Алкъвадрал махсус делегация кӀвачинарна. И. Гь. КьетӀен малумат.

ИМАМ
ИМАН

Digər lüğətlərdə

ажу́рность антипедагоги́ческий залюбе́зничать иниции́ровать исстега́ться ласка́ющий некрофи́л омолоди́ться подви́ливать потаску́н сшива́тель бахва́литься жест ута́ивание шинка́рка албаст июль barytone branchia defection diddle fleeceless hunger-march начищаться оробелый