BİCLİK

сущ. бижвал, гьилле, фенд; амалдарвал, гьиллебазвал, фендигарвал, пажвал; biclik etmək бижвал авун; özünü bicliyə qoymaq (vurmaq) вичи-вич (жува-жув) бижвилиз ягъун, фендигарвал авун.
BİCLƏŞMƏK
BİÇARƏ

Digər lüğətlərdə