БЕГЬЕМСУЗ

прил. 1) лазим тир ери авачир. КӀвалерин иесиди вичин шкьакъвиляй устӀардиз гзаф вахтара бегъемсуз, яван тӀуьн гуз хьана. С. Муслимов. ЦицӀигъ-наме; 2) акьулдиз кьезил. Бегъемсуз аял жедалди тахьун хъсан я. Р. Синоним: кими.

БЕГЬЕМДИЗ
БЕГЬЕМСУЗ

Digər lüğətlərdə