ЧӀАНКЬ

(-уни, -уна, -ар) 1. təql. şaqqıltı səsi (barmaqları dartarkən, boynunu burarkən və s. çıxan səs); чӀанкьар акъудун barmaqları bir-bir dartaraq yaxud boynunu buraraq şaqqıltı səsi çıxartmaq; 2. geydirmə düymə.
ЧӀАНГЬАКЬА
ЧӀАПӀАТӀ(АР)

Digər lüğətlərdə

дови́ть зубоска́л нала́диться перезанима́ться подпаха́ть феода́льный холери́ческий ве́точка грануля́ция девятьсо́т музици́ровать РСД капар кережа baking-hot counterword end title pirouette scientifically sheeting upcast абонементный брошь коммуникабельный примириться