ƏHLİYYƏT

is. [ ər. ]
1. Ləyaqət, iqtidar, etibarlılıq, səlahiyyət. Əhliyyəti çatmır. Bu işdə onun əhliyyəti var.
2. Əhli etmə, ələ öyrətmə.
Buna görə də onları bir ev quşu kimi əhliyyətə almağı və həyata öyrətməyi bacarmalıyıq. M.S.Ordubadi.

ƏHLİLƏŞMİŞ
ƏHMƏDİ-BİQƏM

Значение слова в других словарях

а́мбра ветло́вый злонра́вно однофами́лец перепёлка подсма́ливаться разны́ться сосу́нчик софа́ вторже́ние вью́житься ку́ща повремени́ть расслабля́юще самомне́ние терми́т arbutus bloater gravity plane Max run over аспирантура килограмм мячик просверливать