BİKEFLƏMƏK

f. məh. Əhvalı pozulmaq, pərt olmaq, məyus olmaq.
Ayna bikefləyib cəld aradan çıxdı. S.Rəhimov.
Anasının nə kimi işgəncəli həyat keçirdiyini eşidən Gülüş də bikefləmişdi. Ə.Vəliyev.

BİKEF
BİKEFLİK

Digər lüğətlərdə

костеро́к коха́ть обже́чься подла́мываться транссексуали́стский шра́мистый ВИП евста́хиева труба́ загуща́ться народи́ть несы́тый окта́ва ре́гентство сиве́ть тошнотво́рность туви́нка шипу́нья куриг agentry fabiform raja лихорадка меню передышка сухомятка