ELBAŞILIQ

is. tar. Elbaşının işi, vəzifəsi; başçılıq, rəhbərlik. [İldırım:] Ən baş bir qanun vardır ki, o da hər kəsin başqaya zərərsiz azad istəyidir.
“Ellik” işlər üçün isə el özü sıra ilə elbaşılıq edir. C.Cabbarlı.

ELBAŞI
ELBƏYİ

Digər lüğətlərdə

воздви́гнуть непристра́стно отто́ченный предше́ствовать ро́ссказни коли́чество на́ голову выше несме́тно оккульти́зм поджо́га проанкети́ровать сухолюби́вость няртало bastard bimillennium jurist obfuscate будоражить донестись продувание прямоугольник расстегнуть сечь сплюснутый стоустый