İTİGÖZ

sif.
1. Gözü iti, tez görən, ən incə şeyi görən. İtigözlü adam.
– Onu, o itigözlü, girdə və gülərüzlü müəllimi kim tanımır, kim əzizləmir? Mir Cəlal.

2. məc. Sayıq, huşyar, həssas, diqqətli.
İTİGÖRƏN
İTİGÖZLÜ

Digər lüğətlərdə

амбулато́рия воти́рование вспуха́ть зыбуны́ изветша́лый квантитати́вный подле́цкий попо́вство умозаключи́ть хиппо́вый шпро́тинка анури́я армяни́н задохну́ться кустово́й скорлупа́ чича шевырять invitee physiological settling огурец очищать подгнить растворять