SİFƏTCƏ

sif. Sifətinə görə, üzdən, sifətdən, sifət cəhətdən.
[Musa] vücudca sağlam, boyca uca və sifətcə yapışıqlı idi. Ə.Vəliyev.
Ağayar ucaboylu, sifətcə çox yapışıqlı, yaşı təzəcə qırxı ötmüş qarınlı bir kişi idi. Ə.Əbülhəsən.

SİFƏT₂
SİFÓN

Digər lüğətlərdə

белкова́ние бри́ться взад детдо́м Мамо́на матчи́ш окули́стка организова́ться отхо́д пли́тка по-мордо́вски принанима́ть разгреба́ние Свя́тки впра́ве контрфо́рс мусульма́нка насты́рность просве́чивание та́кать шумли́вый Случь leuk- льды национализм